Методи вимірювання ультрафіолетового випромінювання

В гігієнічній практиці найчастіше використовуються наступні методи вимірювання інтенсивності УФР: фотохімічний, фізичний та біологічний.

1. Фотохімічний(щавлевокислий) метод розроблений З.Н.Куличковою і заснований на розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості УФ опромінення її титрованого розчину.

Результат вимірювання виражається у кількості міліграмів розкладеної щавлевої кислоти на 1 см2 поверхні розчину, яка опромінювалась. Одній еритемній дозі відповідає 3,7- 4,1 мг/см2 розкладеної щавлевої кислоти, фізіологічній дозі – 1 мг/см2, профілактичній дозі – 0,5 мг/см2.

Інтенсивність ультрафіолетової радіації за цим методом визначається в мг розкладеної щавлевої кислоти на 1 см2 поверхні розчину за одиницю часу (доба, година).

2. Фізичний (фотоелектричний) метод передбачає вимірювання інтенсивності УФ радіації ультрафіолетметром (скорочено – уфіметром). Уфіметр – фізичний прилад з магнієвим (для діапазону 220-290 нм) або сурм’яно-цезієвим для діапазону (290-340 нм) фотоелементом. Результати вимірювання виражаються в мВт/м2 або мВт/м2.

У зв’язку з тим, що еритемний ефект відрізняється у залежності від довжини хвилі, будучи найбільшим при l=297 нм, введена еквівалентна цій довжині одиниця – мікроер 1 мкер =1 мВт/м2 при l= 297 нм. При інших довжинах хвиль результат вимірювання в мВт/м2 помножують на відносну біологічну ефективність (табл. 2).

Наприклад, інтенсивність УФР, виміряна уфіметром, дорівнює 6 мВт/м2, з них 4 мВт/м2 при l=297 нм, а 2 мВт/м2 при l=310 нм. Отже, доза опромінювання складає: 4´1+2´0,03=4,06 мкер. Встановлено, що 1 еритемна доза складає 700-1000 мкер; 1 профілактична доза – 100 мкер.

Таблиця 2


1530212156313096.html
1530375392031590.html
    PR.RU™